Традиція писанкарства в Україні

16 квітня 2020 року


Сьогодні, в реаліях постмодерного інформаційного суспільства зберігаються та залишаються знаковими орієнтирами традиції, що дійшли до нас з давних давен. Саме такою є традиція виготовлення писанок. В ній з’єдналися дохристиянські елементи (намагання опанувати та впорядкувати хаос весняного пробудження сил природи) та пізніші християнські (воскресіння як нове життя). Писанка – абсолютно унікальна за своєю символічною насиченістю та декоративною досконалістю річ.

Основою писанки є яйце – один з найдавніших космогонічних символів, якій можна знайти у багатьох мітологіях. Відтак, віра у велику відроджувальну силу яйця спонукала до використання його у певних обрядах. Писанки дарували на знак перемир’я, побажання сили, здоров’я, краси, застосовували у захисті від пожежі, для лікування хвороб та ін. Як пише Т. Кара-Васильєва: «Писанка позначена найвищим семіотичним статусом, в ній знаковість, як символ оновлення життя, виражена максимально, а утилітарність – мінімально».

Писанка – сире яйце з нанесеним символічним орнаментом і зафарбоване у кілька кольорів. Рисунок наносили воском за допомогою спеціального інструмента – писачка. Процес певною мірою схожий на ритуал, адже усі речі та дії в ньому мали символічне значення – вогонь, вода, віск, фарби.

Сам орнамент формувався та відточувався тисячоліттями. В окремих місцевостях писалися одні й ти самі орнаменти, кращі зразки відтворювалися з року в рік і саме так продовжувалася традиція. Відтак – писанкові орнаменти різних регіонів України вражають своєю різноманітністю.

Писанки стали об’єктом колекціонування з 1870 – 1880 років, проте, дослідників тих часів цікавив переважно етнографічно-побутовий аспект. Одним з найвідоміших зібрань є колекція Катерини Скаржинської, до якої у 1899 р. було видрукувано каталог.

Протягом ХХ століття традиція писанкарства зазнала занепаду за радянських часів, проте активно розвивалася у діаспорі. З часу здобуття Незалежності відбувається відродження та розквіт традиції писанкарства.

Майстри Національної спілки майстрів народного мистецтва України та просто писанкарі-любителі пишуть традиційну писанку і створюють сучасну авторську в різноманітних техніках.

Черкаська ОУНБ імені Тараса Шевченка теж долучається до продовження цієї традиції. З 2010 р. напередодні Великодніх свят у відділі мистецтв відбувається щорічна акція «Пишемо писанки», гостями якої стають відвідувачі від 5 років до 55+. В програмі акції – майстер-класи та спілкування. За ці роки нашими гостями були Голова Черкаського відділення НСМНМУ Ольга Мартинова, члени НСМНМУ Ольга Бердник-Отнякіна, Христина Шинкарчук, Анжела Драч та інші майстри.

Цієї весни спілкування відбулося за допомогою сервісу онлайн конференцій ZOOM: 15 квітня о 17.00 було проведено відкриту лекцію «Традиції писанкарства в Україні».

У лекції йшлося про особливості процесу виготовлення писанки, побудову композиції, символіку орнаменту, та мотиви писанок Черкащини. Для ілюстрації були використані світлини з майстер-класів 2010 - 2019 рр.

 

Корисні матеріали:


Українські писанки /відео Музею Івана Гончара/

Детальніше.. >>

 

Писанки (альбом фото Traditional Pysanka на Facebook Оксани Білоус)

Детальніше.. >>

 

Зоя Сташук. Писання писанки /відео майстер-класу/

Детальніше.. >>

 

Біняшевський Е. Українські писанки. 1968.

Детальніше.. >>

 

Манько В. Українська народна писанка.

Детальніше.. >>