Козельський Яків Павлович

(1729–після 1795)

Філософ, просвітник, математик


Яків Павлович Козельський народився в 1729 році в с. Келеберда, нині Канівського району, в родині сотника Полтавського полку. Освіту здобув у Київській академії (1744–1750) та Академічному університеті при Петербурзькій АН (1751–1757). Викладаючи в Артилерійській та Інженерній школах у Петербурзі опублікував свої перші праці – «Арифметичні пропозиції» та «Механічні пропозиції».

Широку просвітницьку діяльність Я. Козельський розгорнув, будучи секретарем Сенату (1767–1770). У цей період він відходить від офіційної ідеалістичної філософії, виступає на захист матеріалізму Ломоносова та ідей французького Просвітництва XVIII ст. 1868 року вийшла головна наукова праця вченого «Філософські пропозиції» та двотомник перекладів статей із французької енциклопедії XVIII ст. (переважно Д. Дідро).

Світогляд Я. Козельського формувався за доби кризи кріпосництва в Росії та Україні. Його теоретичним джерелом була ідейна спадщина Ломоносова та французьких просвітників: Руссо, Монтеск’є, Гельвеція та Дідро. Як матеріаліст обстоював тезу про об’єктивне, не залежне ні від божественної, ні від людської свідомості існування природи.

Матеріалістичне усвідомлення Я. Козельським питання про співвідношення «натури» й «науки» дало змогу створити прогресивну для XVIII ст. класифікацію наук.

У теоретичній філософії Я. Козельського є оригінальне тлумачення деяких категорій філософського матеріалізму, зокрема субстанції й буття, матерії й руху, простору і часу, сутності і явища, необхідності й випадковості, причини й наслідку.

Спираючись на прогресивні для XVIII ст. теорії природного права та суспільного договору, вчений критикував кріпосницький лад і виправдовував стихійні заколоти проти феодального гноблення. На його думку, найрозумнішою формою правління є республіканська, з такими порядками, за яких усі працюють, немає ні бідних, ні багатих, а основою всіх людських чеснот і законодавства є спільна користь. Засобом перебудови суспільства вважав поширення освіти та встановлення належного законодавства.

Козельський одним із перших у Російській імперії порушив проблему свободи слова та друку, права кожного громадянина на участь у політичному житті. Теоретичне обґрунтування широкого кола прав людини й громадянина було здійснене Я. Козельським задовго до проголошення французької Декларації прав людини і громадянина 1789 року і американського Білля про права 1791.

Недостатньо висвітлено науковою спадщиною Я. Козельського є діяльність у галузі механіки. Його підручник «Механічні пропозиції» мав значний успіх, витримав два видання (1764, 1787) та відіграв важливу роль у розвитку механіки в Україні, зокрема в Харківській колегії.

Я. П. Козельський помер після 1795 року у с. Крутий Берег (нині в межах м. Полтава).

Людина, сповнена благородних поривів, що мріяла про світле майбутнє людства, гуманіст і просвітитель, талановитий мислитель, наш земляк Яків Павлович Козельський назавжди  залишиться в пам’яті багатьох поколінь.


Література

Козельський Яків Павлович (1729–1795) // Українська педагогіка в персоналіях / за ред. О. В. Сухомлинської. – Київ, 2005. – Кн. 1. – С. 208–214.

Вовкотруб, Ю. Внесок Я. Козельського у становлення та розвиток механіки на теренах України у XVIII ст. / Юрій Вовкотруб // Сімнадцята наукова сесія Осередку Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах : матеріали доп. на засід. 14-24 берез. 2006 р. – Черкаси, 2007. – С. 56–58.

Коган, Ю. Н. Просветитель XVIII века Я. П. Козельский / Ю. Н. Коган. – Москва : Изд-во АН СССР, 1958. – 188 с.

Козельський Яків Павлович // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ, 2003. – С. 443–444.

Білодід, В. Козельський Яків Павлович (1728–1795) / В. Білодід // Філософська думка в Україні : біобібліогр. словник. – Київ, 2002. – С. 101–102. – Бібліогр.: с. 102.